Одержимость дьяволом. Паранойя. Том 3. Зиґмунд Фройд

Третій том повного зібрання творів Зиґмунда Фройда — «Одержимость дьяволом. Паранойя» — містить два хрестоматійні психоаналітичні випадки:

«Один випадок неврозу у формі одержимості дияволом у сімнадцятому столітті» — історія баварського художника Крістофа Гайцманна, який підписав договір із дияволом;

«Психоаналітичні нотатки про один випадок параної, описаний в автобіографії» — історія судді Шребера із Саксонії, який вважав, що він повинен перетворитися на жінку і тим самим врятувати людство від кінця світу, що насувається.

Шребер сам описав свій випадок у «Мемуарах нервовохворого» і виграв судовий процес щодо визнання його дієздатним, незважаючи на встановлений психіатричний діагноз.

Обидві роботи надають унікальний матеріал, неоціненний за глибиною проникнення у внутрішній світ страждаючої особистості.

Зиґмунд Фройд — видатний австрійський психолог, психіатр і невролог, засновник психоаналізу — методу, який базувався на визнанні існування таких психічних процесів, як свідоме, несвідоме і надсвідоме, тобто на існуванні не тільки процесів, котрі контролюються людиною і є свідомими, а й таких, що здійснюються несвідомо і нею не контролюються. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, сновидіннях, гіпнотичних станах і такому іншому; в діях, які здійснюються автоматично, рефлекторно тощо. Таке відкриття призвело до революції в психіатрії і лікуванні неврозів.