Глоси і Маргіналії. Володимир Нікітін

«Глоси і Маргіналії» — Володимир Нікітін

«Я не шукаю істини. Я вірю в любов і доброту», — пише Володимир Африканович Нікітін у своїй новій книзі «Глоси і маргіналії». Ця книга не обмежується жанрами: вона одночасно є збіркою думок, поезії та філософських есе. Перед нами щоденник душі, яка мислить, відчуває, молиться, помиляється, переосмислює, тужить і радіє разом зі світом.

Про зміст книги

В основі «Глоси і маргіналії» лежать роздуми про життя, преображення, тишу, війну, Бога, любов і присутність. Тексти подані у формі глос — коротких нотаток, реплік і відгуків до текстів улюблених авторів, пророків, філософів і поетів — від Сковороди до Гуерри, від Борхеса до Яна Твардовського. Маргіналії, які автор занотував на полях чужих книг, перетворюються на власний досвід мислення і споглядання.

Унікальність книги

Це видання не про віру як догму, а про те, як вона проявляється в буденних речах: у дереві за вікном, у коті, який треться об ноги, у діалозі з близькими, у чашці кави, у спогляданні фресок Врубеля.

Автор не проповідує, а сповідається — відверто і без пафосу. Саме це створює простір для внутрішньої тиші та особистих прозрінь читача. В центрі — досвід преображення, який невидимий зовні, але змінює все: бачення, ставлення, мову, дотик, присутність.

Чому ця книга важлива для вас

Вона відкриває простір для діалогу з власною душею — без готових відповідей, але з можливістю ставити справді важливі питання.

Ви впізнаєте себе у текстах, у коротких спалахах тиші, радості чи смутку, у відчутті, що вже колись це переживали, але не могли висловити.

Вона допомагає по-новому поглянути на християнство, філософію та щоденну присутність божественного у світі — поза церквами, догмами й системами.

Через поетичні, філософські, інтимні тексти ви відчуєте «дотик до суті» — слова стають не формою, а ритмом життя.

«Глоси і маргіналії»

Про автора

Володимир Нікітін — мислитель, поет, доктор культурології, кандидат архітектури. Автор численних філософських, освітніх та поетичних книг. Його тексти завжди запрошують до діалогу, співтворення та внутрішнього преображення. Він пише не для того, щоб навчити, а щоб торкнутися серця і бути поруч.